Гортайте сайт далі праворуч колесиком миші або кнопками на клавіатурі
Малгожата Бичик, Алевтина Кахідзе, Яна Салахова
Ініціатива

Авторки: Гося Бичик, Алевтина Кахідзе, Яна Салахова
Малюнки: Алевтина Кахідзе
Портрет авторок: Маша Вишедська

1Ми зробили цей соціальний арт-проект, навіть зачинені у чотирьох стінах зі своїм страхом соціальних контактів. Ми навіть не були до цього проекту знайомі фізично, і під час онлайн-розмов почали міркувати:

Вірус атакує наше тіло. А що таке тіло? Це мої руки, ноги, голова і кожна клітина важлива… Якщо тіло — це суспільство, тоді що вірус може зробити з ним? А чи знаємо ми, як зробити нашe соціальне тіло менш вразливим до вірусу та сильнішим за нього?

Ми шукаємо паралелі між імунітетом людини та “соціальним імунітетом” людей. Про імунітет людини можуть розповісти багато спеціалістів, вони стали видимими, навіть зірками, важливішими за всіх інших під час пандемії… А про ідею соціального імунітету намагаються говорити лише правозахисники, активісти і ми.

соціальний імунітет

2Ми якраз активістки!
І це — наша практика дослідити власний страх та страх суспільства перед пандемією разом — через комунікацію та спільну взаємодію: щоденні онлайн зустрічі для осмислення та рефлексії життєвих практик, які трансформувалися у 2-3 пости на тиждень протягом 1,5 місяців ізоляції. Це наша форма активізму у поєднанні з мистецтвом — спостерігати, реагувати, документувати та ставити непрості питання собі та іншим про те, що відбувається з нами, як суспільством під час карантину. Ми питали друзів та родичів методом сніжного кому як вони реагують на кризу.

3Практики українців під час криз.
У селі Музичі люди ділилися їжею, послугами та навіть машиною, коли метро припиняє роботу. І от швидка відповідь: самоорганізуйтеся! Але чи справді це так? Чи одна відповідь підходить всім? Хто ми, щоби вказувати україн_кам як самоорганізовуватися у часи пандемії, революцій та інших криз? Хіба вони вже не є професіонал_ками у цьому? Чи самоорганізуватися це і є відповідь? Чому людям потрібно завжди самоорганізовуватися? А де ж держава? Тому ми спитали тих, які найбільш віддалені від організованих інституцій держави.

соціальний імунітет

4Відповідь найвразливіших у соціальному тілі.
Ми знаємо, що ми залишаємося вдома та переймаємося власними страхами, в той час коли на вулицях були люди, яких легко не помітити. Їм вдалося самоорганізуватися попри закони, які створені людьми та для людей з привілеями. Безпритульні є частиною тіла суспільства, але вони не були зараховані до нього під час двох місяців ізоляції.

5А як же довіра?
Кожна людина має власну правду. Але чи можемо ми керуватися лише однією єдиною правдою? Може саме довіра — це те, що тримає клітини соціального тіла вкупі? І правда кожного тут ні до чого! А саме довіра моєму судженню, судженню сусіда, судженню влади щодо ситуації.

6(Не) свобода вибору.
Для когось вибором стало рішення залишатися вдома. Для декого це було неможливим. Наша героїня, швачка, не має вибору не працювати (у неї немає заощаджень), але їй пощастило не втратити роботу. Що з тими, хто втратив можливість працювати в часи карантину, але потребував цього? Чи нас не настільки лякає економічна криза, як вірус, якого ще ніхто досі не бачив?

соціальний імунітет

7Майбутнє.
Після історії швачки, ми пішли до тієї, хто міркує про великі економіки. Наша експертка каже: інвестуйте в людей та природу. Але як ми це можемо робити, якщо ми навіть їх не помічаємо? Єдиний спосіб — відкрити очі та ставити питання, ставити ще більше питань.

8Бути активним не тільки означає діяти, наприклад, шити маски, чи допомогти їжею. Бути активним означає ставити питання та тримати очі широко відкритим для правди інших людей. Тільки тоді світ інших клітин цього тіла, яке ми звемо суспільством стане видимим — ми побачимо всіх спільною системою.

9Антитіла. Тіло починає боротися. Для цієї битви із вірусом важливі антитіла та здоров'я. Ми вирішуємо, що антитіла соціального імунітету - це усвідомлення дій кожного, із розумінням можливостей кожного, не може нос стати як кров, кров як легені… Ми думаємо хтось повинен мати право на пасивність… Ніс втрачає можливість розрізняти запахи… Але хтось має брати/віддавати відповідальність.

10Ми розуміємо для того, щоби сталося усвідомлення дій потрібна довіра між усіма людьми та до держави також. Тому без сильних демократичних інститутів це неможливо уявити. Ми принесли це бажання шукати формулу соціального імунітету.

14 травня 2020